Особливо ганебно цей випадок виглядає у скрутний для України час, коли тисячі військових та добровольців, героїчно воюють на сході. Замість того, щоб використати нагоду та на власному прикладі донести до виборців необхідність захисту країни, Андрій Лаврусь віддає перевагу лише словесним баталіям та гучним закликам до війни. А воювати за нього мають інші.
Повістку отримав, але призву уникає
Політична діяльність депутата Олександрівської районної ради від 1000 «Фронту змін» Андрія Лавруся й у минулому поєднувала у собі здавалося би цілком суперечливі речі. Бо тільки він примудрявся одночасно бути помічником народного депутата-«тушки» Андрія Табалова, який у парламенті підтримував владу Партії регіонів та голосував 16 січня за антидемократичні закони, роллю активіста кіровоградського Майдану, який виступав за повалення режиму Януковича.А коли перемога Майдану стала невідворотною, в місцевій пресі почали з’являтися публікації про нібито фінансову допомогу майдану надавали господарі Лавруся. Метою цією кампанії була спроба вигородити «хлібних» магнатів та забезпечити їхнє безболісне повернення у нові політичні реалії.
Факти, коли заяви Лавруся розходяться з реальними справами не поодинокі. Як і те, що на зустрічах розповідає про піклування земляками Олександрійського району, а насправді – вже давно переїхав жити до Кіровограду. Чого тільки вартує гучна заява Лавруся про нібито відмову Олександрівської районної ради приймати звернення до президента про підтримку АТО. Як потім виявилося, колеги-депутати вважали, що у скрутний час доречним буде дієва допомога, а ніж просто звернення. Тому вони разом із керівниками підприємств Олександрійського району, інших установ зібрали і перерахували на благодійний рахунок підтримки військових більш 167 тис. гривень та відправили армії більше двох тонн продуктів. Натомість, не відомо, чи є серед цієї допомоги вклад від депутата Лавруся.
Граючи на щирих почуттях виборців кандидат, продовжує приховувати справжні наміри своїх «господарів», які лише управляють ним наче «маріонеткою». Бо спекулюючи на смерті героїв, загиблих в зоні бойових дій на сході України, він без докорів совісті ховається від армії за посвідченням кандидата в народні депутати.
Справджується прогноз, що деякі кіровоградські політики, відмовившись від участі в парламентських перегонах, зробили ставку на 2015 рік та місцеві вибори. З огляду на очікуване розширення повноважень місцевих органів влади, настане «зоряний» час для місцевих феодальних «князьків». Поки що політичні гравці використовують нагоду відпрацювати технології майбутньої кампанії, використовуючи для розчищення політичного поля керованих кандидатів, подібни 2000 х до Лавруся.
